Liliia Neklesa

Добрий день, мене звати Лілія, мені 43 роки. я народилалая у невеликому промисловому містечку у Дніпропетровській області, де до настання військової агресії Росії працювала на металургійному комбінаті. Маю стареньку матусю (76 років)та 14-річну доньку. Із наближенням бойових дій до свого містечка, зібравши найнеобхідніші речі, ліки та найрідніших людей вирушили, не знаючи чи зможемо знайти прихисток. Більше ніж півтори доби у повній темряві, заповненому вагоні з маленькими дітьми, літніми людьми, сидячи у проході потяга просто на маленькій валізізі, я на початку марта потрапила до міста Познань. Тут я знайшла багато гарних людей, які допомогли мені не втратити віру у життя. Низький уклін та вдячність польській землі та людям, які готові надати прихисток та їжу українцям. Хай вам зроблене Вами добро повернеться примноженим у багато разів. Dzień dobry, mam na imię Lilia, mam 43 lata. Urodziłam się w małej przemysłowej miejscowości w obwodzie Dniepropietrowskim, gdzie przed atakiem Rosji na Ukrainę pracowałam na fabryce metalurgicznej. Mam starszą mamę (76 lat) i córkę (14 lat). Ze względu na zbliżające się do naszego miasta walki, zebrałyśmy najpotrzebniejsze rzeczy, leki i najbliższe osoby i uciekłyśmy nie wiedząc, czy będziemy w stanie znaleźć bezpieczne miejsce. Jechałyśmy ponad 1,5 doby w ciemności, w zapełnionym wagonie z małymi dziećmi, starszymi osobami, siedząc w przejściu na małej walizce, na początku marca trafiłyśmy do Poznania. Poznałam tu dużo cudownych ludzi, dzięki którym udało mi się nie stracić wiary. Kłaniam się nisko i bardo dziękuję polskiej ziemi i ludziom, co dają jedzenie i nocleg Ukraińcom. Niech to dobro wróci do Was podwójnie.

---

*Środki zebrane na tej zbiórce w całości trafią do potrzebującego.

0 zł
Wsparło 0 osób